Крупа пшенична озима ― це дроблене зерно озимої пшениці. За способом обробки пшениці та розміром крупинок пшенична крупа ділиться на види та номери. № 1 ― найбільша, складається з ядер подовженої форми з закругленими кінцями, № 2 ― середня, складається з дроблених частин ядра овальної форми, № 3 і 4 складається з дрібніших частинок округленої форми.

Існують два основних типи пшениці ― м'яка та тверда.

За сортами пшениця ділиться на ярові й озимі сорти.

Озима висівається восени, а ярова ― навесні.

Колір пшеничної крупи всіх видів і номерів жовтий. Вміст доброякісного ядра не менше 99,2%.

ТОВ «ТЕРРА» виробляє пшеничну крупу з твердої пшениці, розміри крупинок №2 і №3.

Пшениця ― одна з найпрадавніших культурних рослин. Знаряддя збору зернових злаків, ступки татовкачики для дроблення зерна були виявлені археологами під час розкопок печерних стоянок людей давньокам'яного віку (палеоліт ― грець. «прадавній камінь». Початок палеоліту ― 2,6 млн. років тому, кінець ― приблизно 12 тис. років тому).

Посіви пшениці займають половину світової ріллі ― це головний хліб Землі.

Існує кілька версій про час і місце її походження. Найбільш визнаною вважається версія російського вченого М.І.Вавилова ― існує три незалежних один від одного осередки походження цієї культури: Сирія та Палестина виявилися батьківщиною «дикої» пшениці та пшениці-однозернянки; Абіссінія (Ефіопія) ― батьківщиною твердих сортів пшениці; передгір'я Західних Гімалаїв ― центром походження м'яких сортів.

Зерна пшениці містять білки (10-15%) з повним набором незамінних амінокислот, хоча метіонін і лізин ― у недостатній кількості. Вуглеводи (65-68%) представлені крохмалем, клітковиною, пентозанамита цукром– сахарозою, глюкозою, фруктозою, під час проростання з'являється мальтоза. Жири (2,5%) містять олеїнову, пальмітинову, лінолевута ліноленову кислоти; з жироподібних речовин зустрічаються фосфоліпіди, стерини, каротиноїдита вітамін Е ― токоферол.